Уперше в дитячий садок. - Адаптація (звикання) дітей до дитячого садка - Батькам - Віртуальний кабінет психолога дитсадка

Наше опитування

Чи знайшли Ви матеріал, який був Вам потрібен
Всього відповідей: 170

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Друзі сайту

Детский сад *Семь гномов* - полезная информация для воспитателей детского сада и родителей маленьких деток, форум, общение.

Пошук





П`ятниця, 09.12.2016, 17:24
Вітаю Вас Гість | RSS
Кабінет психолога ДНЗ №8 "Іскорка"
Головна | Реєстрація | Вхід
Батькам


Головна » Статті » Адаптація (звикання) дітей до дитячого садка

Уперше в дитячий садок.
Скільки переживань, сумнівів, хвилювань пов’язано в кожної мами з цією фразою. Безсумнівно ,до цієї важливої події потрібно підготуватись і бути дуже уважним зі своїм малюком – адже це його перший крок у доросле життя. Трирічний малюк іще дуже сильно потребує мами, її фізичної присутності, ласки, дотиків. Важливо, щоб він зрозумів: необхідність ходити в дитячий садок не означає, що мама почала його менше любити. Опинившись серед дітей та вихователів, дитина не повинна почуватися самотньою і покинутою. Зовсім не обов’язково привчати малюка до дитячого садочку якимсь екзотичним способом. Але потрібно потурбуватися про те, щоб адаптація малюка в колективі пройшла успішно. В іншому разі ця серйозна зміна в житті може стати для нього травмою. Бувають, звісно ,особливо компанійські діти. Мама приводить їх у групу, й вони одразу почуваються як вдома. Але для більшості батьків такі діти – як легенда: про них часто чують, але ніколи не бачать. Було б набагато простіше, якби впевненість у безпеці та надійності дитячого садка можна було вселити малюкові за допомогою бесід і домовленостей. Але ,на жаль, маленька дитина й доросла людина влаштовані по-різному. І якщо на дорослих логічно обґрунтовані аргументи справляють потрібний вплив, то трирічна крихітка живе у світі почуттів та відчуттів. Тому лише позитивний емоційний досвід може по-справжньому переконати дитину : садочок – це аж ніяк не жахливо, а навіть цікаво. Коли малюк піде до садочка, дайте йому з собою іграшку і постарайтесь вмовити його залишити її в групі переночувати, щоб на ранок зустрітися знову. Якщо дитина не погоджується, нехай іграшка «ходить» разом з нею до садочка, адже з другом веселіше і спокійніше. Але цей засіб підходить не всім : комусь іграшка – найкращий друг, а для когось не відіграє важливої ролі в таких ситуаціях. І головне. Не йдіть «нишком». Дитина сприйме це як зраду, а наша мета – вселити в неї спокій і упевненість у нашій любові й у тому, що в усьому що відбувається, немає нічого поганого. Як познайомити дитину з садочком?
 • У дитячий садок приведіть малюка у першій половині дня, коли діти гуляють. Він охоче познайомиться з ровесниками і поступово приєднається до спільних ігор.
 • Після закінчення прогулянки йому, можливо, самому захочеться разом з новими друзями в ігрову кімнату. Нехай малюк відчуває, що це цікаво і весело – потрапити в «дім ,де грають діти»
• Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за спільним столом здасться їй привабливою і бажаною
• Ви самі відчуєте, коли малюка можна залишати в садочку самого • Якщо умови дозволяють не квапити події, то перші три-чотири тижні дитя краще забирати з садочка перед денним сном. Усе-таки засипання – ритуал дуже домашній, під час якого дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою
• Уважно спостерігайте за малюком, який нещодавно став ходити до дитячого садка. Не всі діти проявляють свої негативні емоції бурхливим протестом або сльозами. Є діти , які замикаються в собі, стають млявими, апатичними. Це дуже тривожна ознака, яку вихователі дуже часто не помічають
• Забираючи дитину з садочка поцікавтеся , як у неї минув день , що вона сьогодні робила. Уважно вислухайте всі новини , якими малюк хоче з вами поділиться
• Прагніть частіше спілкуватися з педагогами. Не соромтеся розпитувати їх про свою дитину , обговорювати наявні проблеми, спільно шукати шляхи їх вирішення
• Якщо ви відчули , що з дитячим садком у дитини виникли серйозні труднощі , не відмахуйтесь від них. Далеко не завжди такі проблеми минають самі по собі. Можливо, вам доведеться почати з нуля знайомство з групою, зробити перерву на пару місяців або взагалі змінити дитячий садок. Що робити , якщо дитина не хоче ходити в садок?
 • Обговоріть із вихователем і допоможіть в організації свят. Відчуйте себе сім’єю
• Шукайте причини в собі. Він дуже маленький і так вас потребує , а ви такі зайняті або втомилися
• Забирайте малюка після обіду або домовтеся про це з батьками, найміть няню на кілька годин. Поступово час перебування в садку збільшуйте
• Зустріньтеся з вихователем. Якщо це випадкова людина і дитину ви влаштували навмання, подумайте про переведення в іншу групу. Якщо це ваш вибір, спробуйте розібратися в ситуації
• Зверніться до психолога. Він – «профі», котрий обов’язково розбереться. Просто оберіть для цього час і не бійтеся
Категорія: Адаптація (звикання) дітей до дитячого садка | Додав: olvida (13.02.2010)
Переглядів: 3480 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016