| Головна » Файли » Психологам |
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ
| 28.02.2010, 20:08 | |
Як відомо, ігрова діяльність є провідною в дошкільному віці, що засвідчує кілька важливих моментів:
- дитина дошкільного віку віддає перевагу рольовій грі перед іншими видами діяльності;
- саме в грі визріває готовність малюка до розгортання інших видів діяльності (спілкування, праці, навчання);
- закладаються й розвиваються всі основні новоутворення особистості.
Виділяючи «Світ гри» як одну із субсфер сфери «Культура», БКДО привертає увагу педагогів до необхідності повернути ігровій діяльності її провідне місце в життєдіяльності дитини. Протягом дошкільного дитинства ігрова діяльність істотно змінюється. Щоб легше було аналізувати ступінь відповідності характеристик дошкільника віковим нормам, доречно пригадати напрямки розвитку гри:
- від невеликого угруповування – до дедалі більш численного;
- від нестійкого об’єднання – до все стійкішого - від безсюжетних ігор – до сюжетних;
- від ситуативних епізодів – до планомірно спланованого й розгорнутого сюжету;
- від відображення особистого життя до життя найближчого оточення – до подій суспільного життя; - від ігор поряд – до ігор разом;
- від нездатності розв’язати конфлікт – до спроможності його передбачити, уникнути, відносно гармонійно з нього вийти;
- від гри, яка спонукалася іграшкою – до гри під впливом конкретного задуму, певною мірою незалежного від іграшки;
- від ролі узагальненого характеру – до здатності типізувати та індивідуалізувати роль;
- від мотиву, пов’язаного з процесом гри (просте виконання ролі) – до мотиву, пов’язаного з результатом (наскільки добре виконана роль);
- від використання як замінників різних предметів – до використання лише справді схожих;
- від зображення зовнішнього боку життєвого явища – до передачі його суті;
- від схематичного й неточного плану дій – до планування, накреслення перспективи та уточнюючих дій учасників гри;
- посилення й водночас зміна ролі організаторів гри;
- зникає суперечність між придумуванням сюжету та можливістю його реалізувати.
СЮЖЕТ.
Сюжетність властива навіть малюкам другого року життя. Спочатку сюжети уривчасті, нелогічні, нестійкі. З віком стають більш розвиненими, передаються образами, діями, ставленнями. Від виконання рольових дій малюк переходить до ролей-образів, використовуючи мовлення, міміку, жести.
Рольові ігри розвертаються за двома напрямками:
- ігри режисерські (дитина керує іграшкою)
- ігри, де роль виконується самою дитиною.
Чим визначається сюжет гри:
- насамперед близькістю теми гри до досвіду дитини - узгодженість ігрових ролей - зміна ролі матеріалу та іграшок. Існує три ступені складності сюжету:
- С. з єдиним персонажем і чітко визначеними предметами
- С. з кількома персонажами та набором відповідних дій, що пов’язують персонажів між собою.
- С., в яких, окрім набору дій і зв’язків між персонажами, задано і взаємини між ними. Нажаль, сюжету як основному стрижню рольової гри, сьогодні не приділяється достатня увага. Навіть старші дошкільники здебільшого звертаються до спрощених, схематизованих, одноманітних, мало розвивальних сюжетів. Збагатити, осучаснити зміст рольових ігор, наблизити їх до реального життєвого контексту – одне із завдань особистісної моделі дошкільної освіти. Ігрова роль. Поява ролі, яку малюк виконує за іграшку і за себе, засвідчує високий рівень розвитку гри. Можна сказати, що роль виступає смисловим центром гри. Саме взяття на себе ролі дошкільником означає виникнення гри. Сутнісним у грі є створення з допомогою ролей соціальних відносин між людьми. Зростаючи, малюк дедалі більше уваги приділяє не лише тому, яку роль виконує, а й тому, як саме він це робить. Аналізуючи здатність дошкільника виконувати взяту на себе ігрову роль, важливо з’ясувати, чи виділяє він типові для цієї ролі дії, заняття, риси поведінки.
ПРАВИЛА ГРИ. Рольову поведінку характеризує необхідність підкорятися правилам, тобто приписам, які встановлюють певний порядок гри. В цілому правила спрямовані на:
- відтворення зовнішньої картини дій та зовнішньої ситуації;
- обмеження дій, визначення меж припустимої поведінки - встановлення порядку дій та їхнього характеру Важливий показник нормального розвитку особистості в грі – поява умовних правил, не пов’язаних із сюжетом. ІГРОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДМЕТІВ.
Предмет – дія – слово. Характерною ознакою рольової гри є ігрове використання предметів як замінників інших. маленька дитина самостійно не вміє добирати замінники і здебільшого погоджується із пропозицією дорослого. У п’ять років дитина володіє самостійним планом гри, сам знаходить замінники, усвідомлює, що не все може бути всім.
СПІЛКУВАННЯ З ПАРТНЕРАМИ ПО ГРІ. Важлива особливість рольової гри – те, що вона потребує товариша. Сенс ігрових дій полягає у розгортанні взаємин, спільному відтворенні реальної людської діяльності. Формуються соціальні почуття – спів радість, співчуття, відчуття своєї причетності до інших. Вибір дитиною тієї чи іншої поведінки залежить від багатьох чинників, серед яких основними є:
- склад групи дітей - оцінка малюком власних можливостей
- рівень його домагань - досвід попередньої діяльності. Визначення міри сформованості у дитини вміння грати: - планує і розгортає сюжет - бере на себе певні ролі та якісно їх виконує - дотримується правил - формулює їх на початку гри - вдається до символізації - гармонійно спілкується
Ступені розвитку гри: Центральним змістом гри є дії з певними предметами, спрямовані на партнера. Основним змістом гри лишаються дії з предметами, проте на перший план висувається відповідність ігрової дії реальній Основним змістом гри стає виконання ролі та пов’язаних з нею спеціальних дій, які передають ставлення до інших учасників гри Основним змістом гри стає виконання дій, пов’язаних зі ставленням до інших людей. Визначаючи міру компетентності дошкільника у субсфері «Світ гри», доцільно брати до уваги такі основні індикатори:
- складність сюжету, його чіткість, наближеність до реального життя, перспективність, логічну завершеність - визначеність ролей, їх узгодженість, типізацію та індивідуалізацію їх основних характеристик, адекватність ігрових дій ролі
- чітке визначення правил гри, дотримання їх дитиною - збалансоване спілкування з товаришами, оптимістичний настрій
ПРОГРАМА «Я У СВІТІ» Мовленнєвий розвиток
Сфера «Культура» - Знає назви декількох сюжетно-рольових. дидактичних, спортивних, настільних, театралізованих ігор - називає іграшки та атрибути, які використовуються в кожній з них, ігрові дії - диференціює і називає ролі кожної гри - використовує слова, необхідні для налагодження ігрової взаємодії, вибачення, передачі інформації, висловлення подяки та вживає слова –ознаки настрою людини, спеціальних професійних дій.
Форма активності за сферами життєдіяльності
Показники прояву активності Фізична - проявляє самостійність у виборі ігор та іграшок. об’єднується з однолітками на основі Ігрового задуму, рольової поведінки, особистих уподобань дотримується норм та етикету спілкування, відтворює у грі моральні уявлення застосовує іграшку для відображення соціальних взаємин людей
| |
| Переглядів: 9822 | Завантажень: 0 | Коментарі: 11 | | |
| Всього коментарів: 2 | |
|
| |
